Ретро огляд: Зеніт 11 – топ-камера з минулих епох

Сьогодні у мене були гості з минулого, а саме реквізит для зйомки – дзеркальна малоформатна фотокамера Зеніт 11. Ну бувалі фотографи добре знають цю модель, оскільки у далеких 80-х про неї мріяло багато фотографів, то ж мова йде про плівковий фотоапарат радянської доби. Справді і у мене з камерами марки Зеніт є свої  спогади. Ще на початку 90-х коли наважився піти у фотогурток, мрія про Зеніт нагадували сучасні мрії про повно матричну камеру. Так у дядька був “Зеніт Е” і він нам інколи давав у виді великої послуги так символічно натиснути на кнопку затвору щоб почути це незабутнє клацання механізму. Та так і не судилося отримати цей фотоапарат. Найбільше на що спромігся, так це на «Смена 8м».

Зеніт 11 – особливий гість

І ось минуло кілька десятиліть, як в один прекрасний момент до мене завітали мої племінники з Зеніт 11 щоб я їх навчив ним користуватися. Цей раритет вони відкопали в свого батька на стриху. Довго думав як  з чого розпочати і врешті вийняв білий фон, поставив по центру камеру, налаштував світло і заходився з племінниками його фотографувати. Справді в сучасних умовах практичного застосування навряд чи йому знайдете. Ну не підете ви з ним знімати весілля чи корпоративну фотосесію. Отож  Зеніт сьогодні є чудовою камерою для творчих експериментів, та як реквізит для фотосесій, оскільки ця стара техніка володіє неабиякою творчою аурою.

Зеніт 11 – історія

Отож у мене в руках «Зеніт 11». Його історія – 80-ті минулого сторіччя, адже випускався він з 1982 по 1992 роки у місті Красногорську. Насправді моделей Зеніт існувало багато, та все ж вони один від одного відрізнялися дрібничками. «Зеніт 11» був правонаступником «Зеніт Е» про який я уже згадував. Відрізнявся він від попередника механізмом скакаючої чи то пак нажимної діафрагми, дещо простіше стало перемикатися колесо витримки ну і кольорова гама дизайну була дещо відмінною. Проте найособливішою відмінністю став  об’єктив Геліос 44м-4. Ну про Геліоси ми вже розповідали в публікаціях про мануальну оптику, тому зупинятися на даному питанні не буду.

Зеніт 11 – з сучасного погляду

По радянських мірках Зеніт 11 був справді топовим. Тут і дзеркальний механізм, тут експонометр, таймер, шторкова система затвора, змінний об’єктив тощо. Тобто по тих часах це була справді мрія. Якщо дивитися на дану модель з точки зору сьогодення, сильною стороною залишається оптика: світлосильний портретник з фокусною відстанню 58 мм і діафрагмою F2.0 і по сьогоднішніх мірках є цілком пристойними характеристиками. Ну а щодо недоліків – їх не бракує. Насамперед незручний корпус: хоча він достатньо тонкий в профілі, проте надзвичайно незручний для тримання рукою. Ергономіка розташування коліс перемикання і кнопок – а хіба в радянські часи було поняття ергономіки.  Скудний набір витримок. Експонометр нажаль також є слабким місцем – світлові елементи недовговічні, тому не дивно що у нашому екземплярі він виявився мертвим.

Зеніт 11 – замість післямови

Та все ж можливо якось і не доречно порівнювати стару техніку з сучасною, адже інші часи і інші епохи було відведено цьому фотоапарату. Тому недовго думаючи вирішив використати його за сучасним призначенням – як реквізити для фотосесії.  Що вийшло подаю нижче.

[SLGF id=1117]

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *